Буйненький вітер стиха гарцює,
Мов гай пшеничка буйна филює
Пишні лелії цвитуть довкруги,
А там від маку червоні смуги,
Роса їх миє... А там у гаю
Стоїть калина біля ручаю;
Там соловейко присів, співає,
Тьохка та свище мов вповідає,
Що сходить сонце й засвітить всюди,
|
|
Щиро огріє трудові люди.
Там жайворонок в повітрю дзвонить,
Всіх хліборобів до праці гонить,
Щоб щиро брались усі за жниво,
То кукіль щезне під серпом живо.
А у діброві вже косар блудить
Зі сходом сонця і він розбудить,
Кликне: до праці! Зближаєсь день!
Задзвонить в косу: дзень, дзень
|
