В Тернопільській области Украіни жьіє найвеце лемків. Од Придністровя до мальовничых Кременецкых гір розкынулося немаво великых упорядкуваных сіл, котры часто называют лемківскыма. Нима оны стали в першы повоєнны рокы, коли десяткы тісяч лемків навсе переселилися з Польщы на родючу землю.

Ведля готелю «Москва» в місьті Тернополі, кади прыбыв автобус з учасниками колектива «Карпаты» зо США, гостей, котры уж з усьпіхом выступали з концертом го Львові, сердечно витали представникы місцевих одділень «Інтуриста» і Товариства культурних звязків з украінцями за границьом, рідны і близкы загранычних гостей. До обіймів потрапляют керівник ансамблю Джанет Фучыла і єй мама — Марія Фучыла. Выявляєся, же тых милых жен ту шыткы добрі знают. На Тернопільщні, в селах Дарахів і Остапє мешкат іхня родина. Тепло витают Анастасію Пораду і Єву Ван. Перша приіздыт до Тернополя втретє, а Єва — вперше. Більшіст членів ансамблю прибыли до стародавного міста вперше. А прывела іх ту народна лемківска пісня.

Хлібом-сіллю зустрічали гостей в селі Озерне на Тернопільщині

Послухаты єй тернопільчане змогли наступного дня в великій залі культурно-спортивного комплексу сьвітлотехнічного обєднаня «Ватра». Амерыканскы колєгьі вкупі з самодіяльним ансамблем «Усмішка» з міста Івано-Франківска выступили з концертом. І тут, як і го Львові, каждый номер люде щиро нагороджували оплесками, букетами квітів.

В свою чергу, місцевий вокально-інструментальный ансамбль «Ватрівчанка», котрый знают не лем на Украіні, а і за єі граныцами, познайомив колектив «Карпаты» з украінскима народнима піснями.

Хвылююча подія одбылася в селі Озерна, котре поблизу міста Зборова. Ту, на стрічу з заокеанскыма госьтями приіхали лемківскы аматорски колєктиви Тернопільщыны — самодіяльный народный хор села Жовтневе, фольклорно-етнографічный ансамбль села Підгайчыкы, озерянскы троісты музикы. До пізньой ночы в місцевом будинку культуры звучали пісні і музика. Тернопільчане показали госьтям з Нью Йорку і Нью Джерзі обряд лемківского весіля. І чого тівко на нім не было! І запашны короваі, і украінскы вареникы, і солодки тістечка. Господаре і госьті кружляли в хороводі, співали жартівлывы коломийкы, жычыли єден другом щесьтя і миру.

«На землы нашых предків, — гварыт кєрівник ансамблю «Карпати» Джанет Фучыла, — мы нашли сой немало друзів. Особливо запамятаются стрічы з лемківскыма самодіяльнима колєктивами. Такы контакты барз потрібны. Они збогачуют нас, зблыжуют, зріднюют.»

«Деківко років тому мі довелося побывати в США на фестивалі Лемко Союза, — оповідат соліст самодіяльного ансамбля «Усьмішка», заслуженый працівнык культуры Украіни Михайло Сливоцкый. — Там вперше познайомився з жіночим ансамблем «Карпаты». Його учасниці добрі підготувалися до виступів на Украіні. Бажаю тому колєктиву довголіття, штобы він і надале радував серця люды пісьньом.»

Пят дни на Тернопільщыні прошло прудко. Членкыні хора «Карпаты» познакомилися з архітектурнима і історичнима памятками обласного центра, переглянули выставы «Марія Заньковецка» і «Ой, не ходи, Грицю» у выконаню гастролюючого ту Львівского державного академічного украінского драматичного театру імени Маріі Заньковецкой, здійснили екскурсії на Пагорб Славы, до гідропарку, лялькового театру, доокола мійского озера.

«Дякуєме вам за то, же в здалека прывезлы до нас наше рідне слово і пісню, — повів до гости під час єдного з вечерів украінскый поет, голова Тернопільского обласного одділеня товариства «Украіна» Володимир Вихрущ. — Душом мы близкы з вамы. І тото, має быти найбівше наше щесьтя, што мы маме можливіст, незважаючы на значну віддаль, одчувати себе ріднима людми. Єст таке бажаня, жебы тоти теплы стрічы повторювалися. І головне, жебы мы разом робили добре діло: боролися за правду, за добро, за мир на землі.»