Лемківска Ватра — 87

Впродовж деківкох років стало традицыйным проводити в Низкых Бескидах, де прожывают лемкы, сьвято, што доставо назву «Ватра». Слово ватра значыт оген, который в давных словян символізував жытя. Іщы донедавна, в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) руснакы-лемкы розпалювали так званы «собіткы» на чест давньословянского бога Перуна.

Сьвято «Ватра» поклыкане пошырювати в серцях лемків любов до рідной історіі і культуры, взаємну згоду і повагу, шану до духовных надбань іньчых народів. «Лемківска ватра-87» одбылася 17—19 лыпця в гірском селі Бортне на Лемковині. Село відоме тым, же з нього походыт дід і отец відомого украінского і росыйского композиторя Дмитра Бортнянского (1751 —1825). З Бортного вышли тіж церковны і осьвітны діяче: єпископ Фома Полянскый (1796—1869), єпископ і професор богословя Юліян Пелеш (1843—1896), поетеса Меланія Собин (1920—1979). Ту вродывся культурный діяч Федір Кузяк, котрый активно співпрацує з тижневиком Украінского суспільно-культурного товарыства «Наше слово» в Варшаві.


Chorus
Хорова капела «Лемковина» (ПНР)

17 липня на громадскій площы оково церкви зышвося ківка тісяч гостей, серед них — немаво і з Надсяня, Холмщыны, польскых туристів. Ведля підніжя горы зроблено сцену, над котром здалека можна быво прочытати «Лемківска ватра-87». Настав момент урочыстого єй отвертя. Зо вступным словом выступыв староста «Ватры-87» диригент і художній кєровник ансамблю «Лемковина» Ярослав Трохановскый. В выконаню хору плавно зазвучала пісьня-гімн «Гори нашы Карпаты»:


«Не даме вас, не даме вас,
Горы вы нашы Бескиди.
Бо вас дати не казали,
Гей, нашы діды прадіды...»

Од схвилюваных выгуків, оплесків, здавалося, здригнулися наоколишні гори.

По короткім концерті «Лемковины» на сцену были запрошены почесни госьті, в тім і з Радяньского Союзу, Чехословачыны, США, представникы місцевой влады. Они одповіли на вельо запытань глядачів з ділянкы історіі, культуры лемківскых русынів, осьвітніх справ на Лемковині, о організації сьвята. Ставило ся, наприклад, запитаня: «Пошто лемкы не єднако называют свою народніст: лемко, руснак (русин), украінец? Чом так історичні ставося і цы є якасы медже нима ріжниця?» Вшыткы одповіди выслухувалися з великом увагом.


Trohanovsky
Ярослав Трохановскый

Другый ден «Ватры» присьвячено спортивным іграм, дітячому змаганю зо сьпіву, деклямаціі, конкурсу по выборах «Міс Лемковыны» і «Лемка року», выступам естрадных колєктивів, індивідуальным солістам.

Останнього дня на «Ватрі-87» усьпішно выступав ансамбль танцю «Команча» під керівництвом етнографа Павла Стефановского. Великый усьпіх мала серед слухачів капела «Лемковына» з Білянкы. Опруч лемківскых мельодій, хористы выконали ківка загальноукраінскых і польскых пісень. Медже окремима нумерами ведучый концерту оповідав цікавы сатирични мініатюры, сьміховинкы.

З веденьом тяжкой, богатосторонньой програми сьвята добрі впорався Петро Трохановскый. Постійныма його помічниками были брат Ярослав Трохановскый, Павло Стефановскый, Федір Гоч і Федір Кузяк.

В часі «Ватры-87» продавався сьвіжый випуск спеціальной газети «Голос ватры», збірка статей польскых авторів «Лемковє», плыти з записами лемківскых і бойківскых пісень, сувенірны значкы. Шкода лем, же організаторе не подбали о можносты купити ту «Украінский календар» на 1987 рік, свіжы нумеры тижневика «Наше слово».

Ефективным і потрібным доповненьом до програмы «Ватры» могли бы в пришвости стати выставкы памяток матеріальной культуры лемків — выробы народных майстрів, творы мистецтва.

Взагалі «Лемківска ватра-87» одбывася усьпішно, засьвідчившы престиж украінского гірского люду — лемків в Польщы. Она зоставила в серцях єй учасныків найліпшы вражыня.


ІВАН КРАСОВСКИЙ



[BACK]