Цілющы Джерела

В Карпатскім краю налічуют понад 350 джерел мінеральных вод. На ріжных всесвітных выставках, конкурсах, дегустаціях ім было присуджено двадцят єдну найвыщу одзнаку — Гран-прі, медалі, дипломы, грамоты... Найвеце популярны медже мінеральнима водами здавна уважают ся «Свалявска», «Поляна Квасова», «Трускавецка», «Лужанска».

Вода справедливо уважат ся основом вшыткого сущого на земли, за визначіньом ученых, человек може прожыти без воды лем пят-сім діб, хоц у него і буде вдосталь істы. Ту иде ся о звичайну питну воду, котра є в річках, озерах, криницях... Так звана — прісна вода. Лем в земных глыбинах є ище і мінеральна. Она одріжнят ся од звычайной выщом од норми кількістьом газів, солий, рідкісных хімічных елементів. (Встановлено, же карпатскы мінеральны воды мают понад 70 елементів таблиці Менделеєва). За такы укікальны мінералогічны особливости у народі єі од давна называют жывом водом.

Запасы мінеральных вод у Карпатах доправды невичерпны. Богато джерел, на жаль, ище детально не досліджено. Певні, з той причины, же іх все было дост, они стрічают ся на каждім кроці — в лісі, на улицях, в скверах міст, на стадіоні, на подвірю, на городі... Люде хоц і звикли до такого богатства, все ж мінеральній воді оддают належну шану, ставят ся до ней з великом повагом. Кажде джерельце обовязково обкладене каменьом (штобы го не замулило), збігат вода по метальовых рурах або по камінных ци деревяных жолобках. Як звиклі, всяди стоіт горнятко для пытя, здебільша стрічают ся любовно мережаным місцевым карпатскым орнаментом деревяны келихы... Коло них будь-якой поры року втамуют спрагу подорожны.

О цілющых властивостях мінеральных вод в народі складено много легенд і казок. Про чудотворну жыву воду розповідають в украінскій усній народній творчости. В карпатскім краю люде споконвіку называли джерела мінеральных вод буркутами. Певні того, же они постійно нуртуют, буркочут, нібы затухаючы вулканы. За сивой давнины користувалися мінеральныма водами каждый на свій смак і розсуд, уважаючи іх даром природы для зціленя до той чи іншой недугы.

Першы письмовы відомости, што дойшли до нас, датованы 1558 роком. Російськы послы, вертаючы з Європу, побывали в Карпатах, де на власну очы увыділи, як жывотворно діє мінеральна вода, о чім пізніш і доповіли своєму цареви Ивану Грозному:

«...До тых вод, што на ріці Угли в горах Полонинных богато людий приходят хворы і з ріжныма болячками, кладут ся в тоты воды, і вшыткым приходящым быват зціліня»...

Єднак, тогди в цілом світі мало викорыстовували цілющы джерела. І лем в ХІХ столітю мінеральными водами зацікавила ся держава. Першу взяли іх під свій контроль урядову організациі Франциі. Король Генрих ІѴ розпорядився встановити над використанньом мінеральных вод специальну інспекцію. А в 1856 року быв принятый закон, в якім ишло ся о то, же уряд має право оголошувати деяку цінну джерела мінеральных вод предметом громадского інтереса і окружати іх належном охороном. Пізніше подібный закон было встановлено в іншых краінах.

Карпатскы ж воды начали «мандрувати» в далекы краі з 1800 року. Іх примітивным методом добывали з копанок і розлывали до выплетеных бутелів (корчаг). Потім вантажыли на возы і «експортували» за границу. Лем і тота мізерна частка цілющых вод, потрапившу в Європу і Америку, одразу завоювала собі визнаня. Наприклад, у Нью-Йорку, Парижу, Відни і Токіо свалявску воду продавали в ресторанах як животворный омолоджуючый напій. Єі по рецептах лікарів продавали в аптеках, ій присудили золоты призы на авторитетных міжнародных оглядах за приємный смак і зцілюючы властивости.

Гнеска карпатскы мінеральны воды пережывают нову сторону біографиі. Они служат вштыкым людям, доступны жытелям міста і села, іх можна придбати, як у специалізованых склепах, так і в багатьох продовольчых магазинах. Лем на єдній фабрыці «Поляна Квасова», лем на єдній потоковій лініі штогодины розливат ся 15 тысяч фляшок. (А взагалі в Радянскім Союзі штороку выпускают понад І мільярд 500 мільйонов фляшок ріжных мінеральных вод, третина якых розливат ся на Украіні). Дотепер, єднак, повністю задовольнити всезростаючый попыт населеня покы-што ся не удає.

Як правило, найдены місця, де б’ют з-під землі природну джерела, в скорім часі стают курортами. Выростают зручны, комфортабельны оздоровниці, готелі... Ту приіжджают поліпшувати своє здоровля мільйоны людий.

Дуже популярным в Радянскім Союзі уважат ся курорт Трускавец, што ся розположив в міжгірю на полудню Львівской области. Свойом славом він зобовязаный мінеральній воді «Нафтуся», яка справді має чудотворны властивости. Ньом лікуют захворювання нырок, печінкы, порушыня обміну речовин, і нейрогуморальной системы. Штомісяця в оздоровницях Трускавця лікуют ся 32—35 тысяч хорых. Мине кілька літ і курорт буде мати можніст принимати до 50 тисяч гостий.

Недалеко од Трускавця, в Карпатскых горах, находит ся курорт «Східниця», што виріс в невеличкім селі одноіменной назвы. Гнеска його не познати. Скорыма темпами будує ся велике сучасне місто. Перетворіня одбывают ся дякуючы знайденій ту мінеральній воді «Нафтуся», подібній до трускавецкой, лем за мінералогічным складом ище ліпшій. В будущім Східниця стане більшом за місто-курорт Трускавец.

У селі Моршын, што неподалеко од Стрыя і Дрогобыча, находит ся бальнеологічный курорт. Єго унікальніст полягає на тім, же місцева вода лічит од кількох хворот — жолудково-кишкового тракту, печінкы, жовчных доріг, суглобів і нервовой системы.

За мінеральныма компонентами джерельны воды Карпат ничим не поступают ся знаным кавказкым, німецкым і французкым. Іх хімічный склад надзвычайно ріжноманітный. Найбільше стрічат ся вуглекислых лужных вод, сут тіж радіоактивны, сірководневы, соляны, соляно-лужны, термальны, глауберовы. Вшыткы они мают в собі поташ. В воді даяких карпатскых джерел єго припадат од 7,2 до 11 грамів на літр. Вчены зазначают, же такой зьявиско справді унікальне. Деяки воды, як, возмемо, квасівска, мают в своім хімічнім складі мишяк.

Скарбы підземных глыбин Карпат барз богаты на ріжны мінеральны воды. Над вивчіньом іх особливостей, якы животворно діют на людскый організм, гнеска робят сотки ученых, спеціалістів ріжных галузей народного господарства Украіны. Спільными силами они дбают, жебы жыва вода Карпат была доступном многым людем.




[BACK]