Народны Справы
Резолюция одноголосно принята
делегатами 33-го Головного
зізда Лемко-Союза

Дорогы Братя і Сестры-Лемкы!

Пятдесят вісем літ тому, 9-го стычня 1929 р., передовы имигранты із Лемковины на чолі з Теодором Коханом заосновалы на американском континенті культурно-просвітительну организацию Лемко-Союз.

Маленьке деревце скоро пустило глыбоке коріня в свідомости прогресивной части лемков так в США як і в Канаді.

Выдатну роль в діяльности Лемко-Союза одограли Дмитрий Вислоцкий (Ваньо Гунянка), в газеті «Лемко» і Др. Симеон Пыж в «Правді», органі Общества Руских Братств.

В газеті «Лемко», потом «Карпатска Русь», журналах «Лемко», «Карпаты», шторочно выпускаемых календарях-альманахах, брошурах і книжках, они закликували лемков стеречи і шанувати рідну мову, культуру, традиціі, кріпити связи с родным народом, з лемками, што жиют в Радянскім Союзі, Чехословакіі і Югославіі.

Стараниями лемков і Лемко-Союзу были побудованы «Карпаторуский Американский Центер» в Юнкерс, Н. Й., народны домы в Кливленд, О., Ансонии, Конн., Торонто Канада. Но найважнійшом подійом в многостороной культурно-просвітительной діяльности сталося набытя Лемко парка-резорта, якый в наслідок побудовы часовні-памятника жертвам Талергофа і лемковского музею, одбываючыми ся фестивалями лемковской пісні, одзначеням Русаль, поминок мученикам жертвам Талергофа і культурно-народных підприемств, стался центром культурно-народного житя лемков на американском континенті.

Пятдесят вісем літ в історіі, то незамітный період часу, але в житю одного поколіня то ціла епоха.

В житю майже ніт никого из тых кто закладал основы Лемко-Союзу. Не богато залишыло ся і активистов першых трудных роков, котры підчас найбільшой економічной кризы-депресіі будували нашу народно-культурну организацію. Выросло нове поколіня, якому трудніше противостояти асиміляціі. Штораз більше встрічатиме лемков, котры юж не бесідуют материнском мовом, а дакотры діти навет не знают свого походжыня.

Днеска діяльніст Лемко-Союза ограничатся патриотизмом і ентузіазмом невеликой групы старшых і людей молодшого віка, але тяга молодшого поколіня, котре дорожыт культуром своих лемковскых родичов, дост велика, о чом світчыт успішно проведеный сімнадцетый фестиваль.

Для того однако, жебы забезпечыти дальшый ріст і розцвіт Лемко-Союза, Лемко-резорта і другых інституций, треба подвоіти организаторску і культурно просвітню роботу серед лемків, а особливо серед молодежы. Нам треба найти дорогу до серця навет того лемка, який не знае мовы і мало знае про свое походжыня. Рідна пісня, нашы традиціі, культура і история сут ключом до серця навет далекого потомка нашого лемковского племени.

Тепер мы переживаеме дос трудны часы.

В справі задержаня нашых інституций треба собі правду повісти, же мы далеко не вшытко зробили абы не допустити до іх упадку.

Статистика показуе, што в Сполученых Штатах Америкы і Канады жиє около 800 тысяч до міліона лемков. Більшіст із них громадится около церквей і они скоро ничого не знают про існуваня Лемко-Союза.

Нашым обовязком мае быти познакомити іх з культурно-просвітительном програмом нашой народной організаціі, котра надолужат так много енергіі, жебы задержати при житю нашу етничность і нашу племенну культуру.

Тішыт нас, же зас выходит карпаторуский календар-альманах, но необходымо одновити выхід журнала для молодежы, а придбаня новых читательов для «Карпатской Руси» єдна из нашых найважнішых задач.

Задачы не легкы, а по правді сказати барз трудны, но они нам під силу, бо в історіі нашого народа было не раз трудніше, але воля лемка, коли розходыло ся о добро народа, о його будучность, была непереможна. Днеска маме красне число творчой інтелигенціі і економічно стоіме далеко ліпше, лем нам треба більше охоты до организаційной активности, згоды і патриотизма.

Не можеме допустити до того, абы 58 років тому посаджене нашыма патриотами деревце культурного житя лемков на американском континенті, котре розрослося в могуче дерево, засохло.

Хотя наша організация культурно-просвітительна, єй члены не можуть остатися в стороні той борьбы, яку провадит людство світа в обороні світового мира, за дружбу між народами. По той причыні делегаты 33-го Головного зізда Лемко-Союза привітствуют встрічу президента США Рональда Рейгана з Генеральным секретарем ЦК КПСС Михайлом Горбачовым, котра одбыла ся в листопаді 1985 р. в Женеві. Делегаты зізда желали успіха для встрічи на верхах, надійного порозуміня по пытаню припиненя гонкы ядерного озброеня, згоды по пытаню замороженя виробництва атомного озброеня і забороны ужытя космоса для военных цілей.

Лемко-Союз был заснованый для культурно-просвітительной работы серед Лемков США і Канады. Народны домы і Лемко резорт были придбаны не лем для нас, но і для будучых поколінь. Се нас зобовязуе задержати нашы інституціі, примножыти нашы духовны цінности для нашых дітей і потомків і тым самым выполнити заповід основательов Лемко-Союза, то єст быти достойныма іх наслідниками.




[BACK]