Досьлідник Історіі і Культуры Лемків — П. Когутов
(До 60-річа народжыня Івана Красовского)

Серед знаных досьлідників історіі і культуры лемків обох склонів західных Карпат єдно з провідных місць заннмат історик, етнограф, журналіст і громадзкый діяч Красовский Іван Дмитрович.


Krasovsky
Иван Дмитрович Красовский

Народив ся 22 жовтня 1927 року в селі Дошно Сяноцкого повіта на Лемківщыні в селянскій родині. Його отец — різьбяр на дереві і музикант — мріяв, хоц єдного з пятерых дітий «вырядити в люди» і старав ся, жебы сын став достойным продовжувачом лемківского роду. Мати навчыла ищы малого сина любити рідный край, природу. Хлопец вчыв ся барз старанні як в початковій школі, так і в учытельскій семінаріі в Криниці. По переселіню в 1945 році на Украіну продовжыв науку в бібліотечнім технікумі, юридичній школі і на історичнім факультеті Львівского університету ім. І. Франка, якый закінчиш в 1957 році.

Ищы студентом розпочав опрацуванья темы «Вызвольный рух на Лемківщыні в ХѴІІ ст.», в якій розповів про борбу лемківскых народных мстителів — збійників під керівництвом славного отамана Андрия Савкы. Тота робота породила в автора глыбокє заінтересуванья історійом рідного краю, культуром лемків. Она дала початок дальшым грунтовным розробкам, присьвяченым Лемківщыні.

Почынанья молодого науковця підтримав на республіканскій науково-етнографічній конференціі в Ужгороді член-кореспондент АН УРСР К. Г. Гуслистый. Выслухавшы доповід І. Красовского «Лемкы — етнографічна група украінского народа», вченый запросив доповідника до Києва, посприяв му в прикріпленю до Інституту мистецтвознавства, фолькльору і етнографіі АН УРСР для написаня кандидатской дисертаціі о лемках. Хтоди К. Гуслистый подарував гостьові власну книжку «До пытанья про утворена украінской націі» (Киів, 1967) з дарчым написом: «Вельмишановному Івану Дмитровичу Красовскому — славному лемкови — на добру згадку з найліпшыма побажанями міцного здоровля і великых усьпіхів на ниві етнографічной наукы. 7 марця 1969, м. Киів». Завдякы порадам К. Г. Гуслистого, І. Красовский опрацював монографию «Материальна культура лемків північных склонів західных Карпат».

При помочы професора Ужгородского державного университета П. П. Чучкы І. Красовский в 1985 році завершыв роботу над науковом монографійом «Прізвиска галицкых лемків в ХѴІІІ ст.», в якій піддано аналізови 5 тисяч прізвиск. Робота заперечує теорию о т. наз. «волоскій кольонізаціі» західных Карпат і стверджат безусловне походженя лемків од східных словян та іх приналежніст до украінского народа. Монография была позитивні оцінена вченыма Украінской РСР. Варто одзначыти, же І. Красовский за 10 років праці підготовив і выдрукував на лемківскій сторінці «Нашого слова» (Варшава) великый цикл статей «З історіі та культуры лемків» (1000 статей) для «Популярной енцикльопедіі Лемківщыны».

Іван Красовский знаный тыж яко публіцист і журналіст. За 30 років в періодичных выданях Украіны, Польщы, Чехословаччыны і прогресивных выданях краін Заходу надрукувано понад 300 його статей з історіі, культуры і літературы лемків. Заслуговує на схваленя стараня І. Красовского в ділі популяризаціі творчости лемківскых письменників В. Хиляка (1843-1893), Г. Гануляка (1883—1945), Б. І. Антонина (1909—1937). Матеріалы нашого земляка часто появляли ся на сторінках «Карпатской Руси» і «Лемківскых календарів».

Поряд з науковом діяльністьом прібує своі силы І. Красовский тыж на ниві художньой літературы: пише нарисы, оповіданья. Сьвідчыням того є його історична кіноповіст «Андрий Савка» про лемківскых збійників, опублікувана в журналі «Дукля» (1—2, 1984) в Чехословаччыні. Єст надія же повіст діжде ся екранізаціі.

З нагоды ювілею жычыме нашому землякові доброго здоровля, силы і енергіі, жебы в другім шістдесятрічу принюс якнайбівше корысти рідному народови, а нам радіст і задоволіня з його трудів по історіі рідного краю.


П. Когутов



[BACK]