«Хочу Файну Сьпіванку Написать!...»

Роман Кудлик знаный є украінскому читателю, глядачеви і слухачеви насамперед як поет, котрый выдав кілька книжок, як пісняр, на чиі слова створювали сьпіванкы композиторы Володимир Ивасюк, Богдан Янівский та Ігор Білозір, і тыж як співавтор постановок у львівських театрах імени Маріі Заньковецкой і імени Максима Горького.

...Тато Романа — Михайло — народився на Лемковині. Ищы малым зостав сыротом. Споміж однолітків одріжньяв ся він увагом до друкованой книжкы. Тото спостерегли учытелі. Тож зобрали серед громады необхідны кошты аби вирядити Михайла до Львова, до політехнічного інституту, де хлопец захотів учытися.

Але шляхетскы порядки, што панували на тот час во Львові, на ціле жытя розчарували юнака: до інституту лемків не принимали. То ж і вернув ся він до рідного села, де і працував на хлібній ниві, вырощував жито і пшеницю. Часом, особливо взимі, помагав Михайло корчмарьови містечка Ярослав, бо ж мав нахыл до рахунків. Лем все ище мріяв о технічній освіті... Але мріі не судило ся сповниты. По другій світовій війні перебрали ся на постійне проживаня до міста Дрогобич. Починала ся нова сторінка його жытя...

І все ж не забыла ся залюбленіст Михайла до точных наук. Він передав єй сынові Богдану і доньці Ірині: За радянского часу оны закінчили Львівскый політехнічний інститут, стали знаными в своій галузі науковцями. Не потрапив Михайло прищыпити любов до технічних наук лем Романовы, котрый од самого малечку перейняв ся незрівняным світом красы карпатской. Ище маленьким быв, а юж вершовани рядки складав о природі. Тоты вершы навет обласна газета друкувала.

Потім, закінчивши середню школу, став Роман студентом філологічного факультету Львівского державного університету. Познаючы тайны літературних творів, Роман принимав іх з точки зору свого світобаченя, своєі поетычной натуры. I народжали ся з-під його пера самобытны поетычны рядкы, котры потім злилися в збірку поезій «Розмова», што увиділа світ во Львові 1963 року. Тогди він навчав ся на четвертім курсі університету.

Од хтоди вийшли друком збірки молодого львівского поета Романа Кудлика «Веснянный більярд» і «Ябліневі ліхтарі». Гнеска в республиканском видавництві «Молодь» готує ся до выданя «Листя дикого винограду».

Та кромі поетичной творчости Роман пише очеркы о своіх краянах. Виступат тыж яко літературный критик. Гнеска він є завідуючый одділу в журналі «Жовтень» — органі Львівского одділеня Спілки письменників Україны.

Лем найбівше вызнаня принесли Романови його сьпіванки. Продовж десятка років львівскы шанувальникы театру мали можніст оцінити його яко співавтора популярных в культурнім жытю міста вистав.

— Прилучыв мене до театру, — споминат Роман, — народный артист Украіны Сергій Данченко, котрый гнеска руководит театром імени Ивана Франка в Києві. На тот час він быв головным режисером Львівского драматычного театру імені Маріі Заньковецькоі. Виставом, в якій я дебютував яко поет-пісняр, была «Маклена Граса» Миколы Куліша, постановку котрой потім было вызнано наліпшом сценічном інтерпретаційом п’єс драматурга. Для прємеры єі во Львові мною у співавторстві з композитором Богданом Янівским было написано пят зонгів (музично-сьпіванковы інтродукциі до каждой наступной діі).»

Гнеска поет продолжат спільну роботу з композиторами над поетично-музичным оформліням выстав, котры небавом мают зявитыся у репертуарах львівскых театрів.

З великом шаном і теплом споминат Роман Кудлик свою співпрацу з композитором Володимиром Івасюком, чый талант добрі прислужыв ся для розвитку украінской естрады. «Я — твоє крыло», «Не одпадай, моя любове», «Освідченя Вітчызні» — Тоты сьпіванкы поет створыв разом з Володимиром Івасюком. Они выконували ся і выконуют ся гнеска народном артистком Украіны Софією Ротару, заслуженым артистом Украіны Назарієм Яремчуком, вокально-інструментальным ансамбльом «Ватра».

— Є гнеска барз дуже творчых помыслів, — говорит Роман Кудлик. — Хочу створити таку сьпіванку, котру бы як, повічме, «Черемшыну» Василя Михайлюка або «Червону руту» Володимира Івасюка, сьпівали вшыткы люде. На вшыткых континентах. Дуже хочу якраз таку файну сьпіванку написати...




[BACK]