Вручаніє — Олександер Духнович
Я русин был, есмь і буду,
Я родив ся русином,
Честный рід мій не забуду,
Останусь его сыном:
Русин был мій отец, мати,
Руска вся родина,
Русины сестры і браты:
І шырока дружина:
Великий мій рід і главный
Миру єсть современний,
Духом і силою славный,
Всім народам приемный.
Я світ узріл під Бескидом,
Первый воздух руский ссав
І кормив ся руским хлібом,
Русин мене колисав.
Коль первый раз отворив рот,
Рускоє слово прорік,
На азбуці первый мій піт
З молодого чела тік.
Рускым потом я питан был,
Руским ішол расходом
В широкий світ, но не забыв
С своім знати ся родом.
І тепер кто питает мя?
Кто кормит, кто мя держыт?
Саме руское племя
Мою годність содержыт!
Прото тобі, роде мій,
Клену ся жывым богом!
За печальний піт і труд твій
Повиную ся довгом.
І оддам ті, кілько можу,
Приймий тот щырый дарок
Прийми от маленьку книгу
І сей письменный рядок:
Проче же не забуду,
Сердца мойого скруху
Пожертвити: — я твій буду,
Твоім другом і умру.


Олександер Духнович
(1803—1865)



[BACK]