Уникальна Скарбниця Природы

В продовж територіі Радянского Союзу, Чехословакі, Угорщыни, Польшы й Румуніі пролягают горы Карпаты — чудо природы, уникальна скарбниця фауны і флоры, єдно з найпрекраснішых місцин Європи. Карпаты займают більше як шістнадцяту частку териториі Украіны. Розташуваны они в межах штирьох областей республікы — Львівской, Ивано-Франківской, Закарпатской та Чернівецкой.

В уяві кождого Карпаты неодмінно асоціюют ся з прекрасныма краєвидами, неповторныма місцями для одпочынку, знаменитыма співанками, творами народных умільців... Але нице більшого значіня набывают они і як своєрідна наукова лаборатория, рідкісний куточок, де природа зберігат ся недоторканом, у своім первозданнім выгляді. Карпатскы надра гнеска інтенсивно розробляют ся, лем за єдной обовязковой умовы, же господарскы роботы не зададут шкоды тому рідкісному «музейови природы».

Лісовый фонд Украінскых Карпат выносит понад 40 відсотків загального зеленого скарбу Украіны. Майже каждый другый вид рослинного сьвіту республікы можна однайти в тых горах. У передгірях шумят буйнолистом густы мішаны лісы, якы чым выше, тым одноріднішыма стают, витворюючы сь із чысто гірскых порід — смерек, буків, ялиц. А ищи выше тягнут ся чагарі з ялівця, гірскоі сосни, рододендрона, што переходят у полонины близнята шыроковідомых альпійекых лук.

Особливо цікавый рослинный світ в Чорногорах — наймогутнішом гірском хребту Украінских Карпат, де находит ся найвыща вершына в республиці — Говерла (2061 метр над рівньом моря). Ту, у дос суворому кліматі, як нигде, виразно зберегли ся сліды древнього періоду історіі нашой планеты — льодовикового: кары, валы, холодны высокогірны озера з дивовижно прозорыма водами. На берегах іх і дотепер роснут арктычны рослины, якы можна стрінуты, окрім тых місцин, лем в полярній та тундровій частынах Радянского Союзу.


Grazing
Пасут ся вівці на полонині

А в цілом карпатекый клімат помірно континентальный, з відносно теплом зимом (середня температура — мінус 4-10 стопнів), з прохолодным, негорячым літом. Прикметном ознаком карпатского клімату є то, што то район з найбільшом кількістьом опадів на Украіні. Щедры дощы, а і снігы, што танут навесні, жывлят многы гірскы потічкы, якы стрімко збігаючы зо схилів, несут своі воды до басейнів великых рік.

За водныма ресурсами Радянский Союз посідат друге місце в світі (після Бразиліі), і немала частка в тому карпатскых річок, якых, повічме, лем на Ивано-Франківщыні налічуют понад сім тисяч. Они, як правило, мают вельми поетичны назвы: Быстриця, Любешка, Красна, Черемош, Доброводка, Береза, Молода... На південных склонах Украінскых Карпат бере початок притока Дунаю — Тиса, на північных — осьпіваный в сотнях сьпіванок і вершыв Дністер.

Річкы тоты богаты на рыбу. Дос повісти же з 112 єі выдів, що водятся в украінскых водоймах, 53 «мешкают» в карпатскых скороплынах. Споміж них декілька цінных, а то і рідкісных: форель, харіус, лосось дунайскый, мінога, стерлядь... Тваринный світ Карпат дуже розмаітый: в лісах й на луках стрічаются звірі што майже зникли в іншых європейскых лісах — медведі і дикы коты, рисі і куниці, олені і серны... Стада дикых свиней, не звертаючы штонайменшой увагы на людий, спокійно прогулюют ся по місцевых лісах.

Єдной з найяскравішых вражінь од Карпат — іх краєвиды, зокрема знамениты «Скалы Довбуша», котры оголошены памятком природы республіканского значіня и взяты сут під охорону державы (площа того єдного з карпатскых заповідників — понад 100 гектарів). Суворы, причудливой формы скелы з глыбокыма печерами, студеныма копанками, вкрыты тьмяным килимом пралісу, кличут до себе людий зо вшыткых куточків Радянского Союзу. Треба зазначыти же ту бывают не лем туристы і ентузіасти альпінізму, Карпати сут єдним з найпопулярнішых місць оздоровліня і одпочынку.

Направду невычерпны богатства карпатскых надр. Оны зберігают важливы для розвитку народного господарства поклады нафты, газу, солі, сіркы, каоліну, мінеральных добрив, горючых сланців, поліметалів... Більшість тых неоціненных родовищ розвіданы і взяты до выкорыстаня після воззєднання західноукраінского краю (1939 рік) і Закарпатской Украіны (червец 1945 року) з Радянском Украіном. Деякы з тотых богатств розробляют ся промислово од давна — як, до прикладу, борыславска нафта. Гнеска масштабы єй выдобываня зросли в кільканайцет разів. Побыт, умовы праці прикарпатскых нафтовиків, нуждение іх жытя на рубежі ХІХ—ХХ століть виразні описане класиком украінской літературы Иваном Франком. Гнеска іх внукы і правнукы выдобывают нафту з допомогом найновішой техніки, іх праця высоко оплачує ся державом.


MountianScene
Краєвид Говерлы

Раціональному выкористанню природных ресурсів Карпат, збереженю іх первозданності Радянска держава надає великого значіня. (В 1976—1980 роках на охорону природы з державного бюджету СРСР было затрачено ІІ мільярдів карбованців; ище більша сума виділена на 1981—1985 роки). Учены розробили довгострокову природоохоронну програму «Карпаты», котра обєднала зусилья зоологів, ботаніків, гідрологів, геологів з ІІ академічных і галузьовых науковых установ Києва, Львова, Ужгорода, Чернівців, Тернополя. Значна частина роботы припадат на Львівске одділіня Інституту ботанікы Академіі наук Украіны. Чи не наймасштабнішым з посеред заплануваных заходів є створеня Державного національного парку на північных склонах Карпат, де гнеска веде ся велика дослідницка робота. Найближчыма роками на Украіні буде створено ище два національній паркы — Шацкый на Волині і Гомольшанскый в Харківській области.


Skiing
Юны нартяре Я. Чыжык, І. Скорецкий, С. Стельмащук
в гірскім селищу Ворохта в Карпатах


Што являют собом такы заповідникы? Они зберігают природны ділянкы в первіснім іх выгляді, служат сховищами генетичного фонду рослинного і тваринного світу, своєрідным барометром, котрый фіксує рівен і наслідкы стосунків людини з природом; они мают велику наукову цінніст, сут базом для розмаітых науковых досліджень. На тернторіі заповідників заборонена господарска діяльніст, полюваня.

«Най Карпаты мнлуют око нашым нащадкам, най іх богатства служат ище будущым поколіням людий!» Так лаконічно визначат ся ціль програмы «Карпаты», котра юж принесла значный ефект.




[BACK]