Природа Карпатского краю навдивовиж богата й розмаіта. Ту ся зберегли і до нас місцины, де світ рослин і тварин постає в своій первісности, нібы і не змінив ся з прадавных епох. Немало представників карпатской флоры і фауны сут реліктовы, а для того становлят значный інтерес для науковців, — причом для вырішыня не лем узкорегіональных проблем, а і пытань розвитку жытя на цілій планеті.

Бівше половины вшыткых видів тварин, характерных для украінской природы, жыют в Карпатах. Відомости о різных «мешканцях» карпатскых лісів і лук подают ище стародавны літописці Х—ХІ століть, часом при описі бучных князівскых полювань, на якы зіжджали ся соткы вельможных мысливців, котры, як знате, дбали лем о своє власне задоволіня і николи іх не занимало сохраніня тварин чи іх примножыня. Під час такых полювань гынуло много звірів. Знаме же, ище в середині ХІІ сторіча олені были пошырены і в лісостеповых смугах Передкарпатя, та, ратуючы ся од выниціня, змушены были переселяти ся в гірскы пралісы, де людям достати ся было тяжко. Ясні же недоступніст тых глухых карпатскых закутків і спричынила ся до того, што там сохранила ся унікальна природа.

Не менше хыжацкых і бездумных было одношыня до карпатской звірины і впродовж наступных віків, особливо в минулім і першых десятилітях нашого, ХХ-го. В погони за легком поживом і дармовыма прибутками іноземны господарі Украінскых Карпат нещадно експлуатували природны ресурсы краю.

Гнеска фауна Карпат — як і вшыткых іншых регіонів республікы — находит ся під захыстом державы. Так, найвыщым органом державной влады республікы — Верховном Радом УРСР принято закон о охороні і выкористаню тваринного світу. Великы кошты виділяют ся в тых цілях з державного бюджету. Треба зазначыти, же тота справа стала воістину всенародном. Украінське товариство охороны природы обєднує 14 мільйонів добровільных членів.

Грунтовным і цілеспрямованным досліджыньом карпатской фауны занимают ся учены створеного во Львові Західного наукового центру Академіі наук Украіны, якым керує академік Ярослав Підстригач. Завдякы іх працям розвязано много науковых і народогосподарскых проблем.

В Карпатах утворено першый в Європі державный національный парк площом 50 тисяч гектарів. Діют десяткы заповідників і заказників (загальна площа охоронных карпатскых прыродных комплексів — понад 300 тисяч гектарів), де заборонены мысливство, рыбальство, господарска діяльніст, де птахы, рыбы, звірі зазнают втручання людини хиба лем при науковых спостережінях, ище одчувают єй присутніст по достатній кількости корму.

Єден з такых заказників — Синевірскый, што на Закарпатю. Назва його походит од мальовничого гірского озера Синевір, доовкола якого розкинули ся хвойны лісы. Ту вільно ся чуют олені і серны, дикы свині і коты, лисиці і рисі. Барз богате Синевіря на птаство. В тій місцевости стрічают ся тетерукы і куріпкы, соколы, сапсаны і совы, дятлы і сойкы, дрозды і забликы»... Всего ж в Карпатах водит ся понад 300 видів птахів. Деякы з них — фазаны — были пошырени перше лем на Закарпатю, де мякши кліматичны умовы; гнеска іх розводят і в районах з суворішом природом. Так, нещодавно створено фазанарій в Богородчанскім районі Ивано-Франківской области. Понад тисячи вырощеных там птахів выпущено до ліса минулого року.

У справжнє звірине царство потрафиш, одвідавшы прикарпатскє урочище Марківці, яким ся опікує Тисменецкє лісництво. Ту діє відтворне ланеве господарство, площа якого 145 гектарів. Ту вирощуют ланей, якых розселяют по лісах Карпат. Тутешны «старожылы» ужывают ся з «новоселами» — минувшого року, приміром, в урочыще были завезены плямисты олені, куланы, серны з заповідныка Асканія-Нова, што на полудни Украіны. Они прижыли ся в Карпатах, дали потомство.

Мешкают в тых краях і буры медведі, барсукы, лісовы лисиці, заяці-русакы, богато иншой звірины.

Понад пятдесят видів рыб населяют многочысельны карпатскы ріки. Близко половины з них належат до родины короповых. Помеж иншых особливо цінныма сут лососевы: лосось дунайскый, форель, харіус, котры жыют в холодній, чыстій і богатій на кысень воді скороплынных гірскых річок. В гырлах рік жыют судак, стерлядь, щука, сом. Стрічают ся ту глины і лящы.

В остатных роках великого значіня набыло штучне розведеня рыб в річках, ставах і озерах. Сут ту многочысельны розплідникы. Єден з наймолодшых серед ных — Лопущанскый, щто в Вижницкім районі Буковины. Успішном свойом діяльностьом він богато в чому завдячує досліджыням науковців-іхтіологів Чернівецкого університету. Каждый рік ту розводят до півмільйона молодняка королівской форелі, котру потім выпускают в карпатскы озера і ставы.

Богата і своєрідна фауна Украінскых Карпат єст неодємном частином цілого уникального природного гірского комплексу. Якраз з тоі позиціі выходят учены, розробляючы способы охороны і примножіня тваринного світу того краю.