ПРОПИЛ ВІВЦІ НА ЗГОРІЛЦІ

Пропил вівці на згорілці,
А корову на меду,
Як єм пришол до домоньку,
Побил жену молоду.

Як бил жену молоду,
“Не марнуй мя, білый квіте,
Не катуй мя, не карай.

Не катуй мя не карай,
Бо ти лишу дрібны діти,
Сама піду за Дунай”.

А як пришла до Дунаю,
Посмотріла на воду:
"Ой, Боже мі премиленый,
Воз мі красу молоду”.

А пришол он до Дунаю,
Тай посмотрил на воду:
“Ой ты сестро синя волно
Вкаж мі жену молоду!”

“Была вчера из вечера,
Постояла над водов,
Розпустила срібны власы
Тай ся скрыла подо мнов.”

—————o—————

АНДРИЙ ЗА ГОРАМИ

Андрий за громаи,
Андрий из-за гор іде,
А ручком за собом
Шварне дівча веде.

Мати то узріла,
Істи готовила,
Пред Андрея — меду,
Пред невісту — леду.

Панбог то увиділ,
Ідло перемінил:
Пред невісту — меду,
Пред Андрея — леду.

Андрей лем раз вкусил,
В постель ся опустил,
Зотхнул сой тяженько,
Прогварил горенько.

Тобі моя жено,
Штыриста — на столі,
Тобі, моя сестро
Штырі волы в стайни.

А тобі, мой брату
Зоставлю хату,
Бы не мала мамця
За мя де конати!”

А сыну мой, сыну,
Тяжко-м тя ховала!
За што мамцьо, за што
Ты мя счарувала?

—————o—————

ТЫ ДІВЧАТКО НЕ БОЙСЯ,
ЛЕМ ЗА МЕНЕ РЫХТУЙСЯ

Ты дівчатко не бойся,
Лем за мене рыхтуйся,
Бо я уж знам косити
И за плугом ходити.

Ты дівчатко, як ся маш?
Так солодку гамцю маш.
Солоденьку так, як мюд,
Аж ся на ней хлопці бьют.

Ты дівчатко не моя,
Не дала-с мі спокоя.
Не дала-с мі ночку спац,
Мусіл єм тя любовац.

Моя мила шалена,
Сховалася до сєна,
А я піду коням дац,
Мушу я єй поглядац.

—————o—————

КУПАЛА-С МЯ, МАМУСЬ

Купала-с мя, мамусь,
В коломутной воді,
Дала-с мя за біду,
Теперь плачме обі.

Яка вода ишла,
В такой тя купала,
Яка біда пришла,
За таку-м тя дала.

А жебы ты мене,
Хоц раз послухала,
Тогды я бы тебе
За біду не дала.

—————o—————

НА ВЫСОКОЙ ГОРІ

На высокой горі
Квіток лелийовый,
Зорвий го, дівчатко,
Дай го фраирови.

Хоц бы-м го зорвала
Кому-ж бы-м го дала,
Ищы-м того рочку
Фраира не мала.

Ой боюся, бою,
Аж ся с того трясу,
Же ся не оженю,
Бо коровы пасу.

Не бойся, сыночку,
Ани ты ся не тряс,
Бо я ся оженил,
Хоц єм коровы пас.

—————o—————

Посмот ты, Олено,
Як ты маш плакати,
Ци ти под столичком
Студенка выбрата.

Выбрата, выбрата,
И плакати буду,
Же я уж віночок
Носити не буду.

А где єдна, где дві,
Тота, Олен, тобі!
А где штыри, где пять.
То про вшитку челядь.

Не старайся, Олен,
Же не знаш хліб печы,
Напече ти Иван
Дост по меже плечы.