|
А сова кральова весіля справляла,
Всю лісну дружину сой позапращала. Лева за старосту, бо він почесть має, Рогача за дружбу, бо славны перка має.
Лисицу за дружку, жебы славу мала,
Вельблюдови тоже давала много чести,Же такого дружбу сова для ней добрала. Медведя за свата посадила боком, Жебы тримал дружку під надзорным оком. Бо го запросила молодицу нести. Жиравка ся сама пришла нагваряти, Же підлогы буде листьом застеляти.
Осла за маршалку дала прикликати,
Слоня за чопаря дала закликати,Бо він дуже впертый и може рычати. Тхоря за пробоща дала запросити, Бо він ся крашні сберат и знає кадити. Бо він легко може бочкы отворяти. А и свадьбі може выгоду давати, Бо має долгу руку, всіх може достати.
А каня ся согласила приносити воду —
А и орла призвала за гостя славного,И то каждый лемко знає, с якого поводу. Тигрисови дала мясо доставляти, Бо ма остры ножы, то може краяти. Посадила коло льва, царя звіриного. Ворону за свашку дала собі призвати, Бо она стара босорка, то знає ваткати.
Малпі дала роботу істи готовити,
Соловій ся добри напил, тай зачал співати,Бо кто-ж инший, як не она, знає газдьшити. Зозули казала на счестья кукати, А сорока прилетіла с того ся сміяти. Ворона пішла коло газдыні стравы коштувати. Пчолы, осы и шершені чудно пригравали, А волкы, як стары цыгане, по боку выяли.
Заяці, як на чудовиско, сталися сбігати
А най же тебе Мошко скаре с твоим такым танцом —И с великой радости ногами тупати. Ворона ся підкасава, полетіла в танец, Танцувала, выкручала, тай сой сбила палец. Воліла я піти домів с моим милым пальцом. А на конец сама сова барс сой загукала, Жебы вшиткы в лісі знали, же дівку отдала.
Пастушкы тоту пісеньку в поли не співали,
Тілько в зимі на вечирках, як куделі пряли. И то взяло цілу годину пісню выспівати. Бо то кажду фразу треба повторяти. А Белоглав, хоц маленький, по трошку підхватал И тілько тото записал, што сой запамятал.
А. Белоглав,
Шелтон, Конн. |