Безроботя — Ваньо Гунянка

Называйте мене глупымъ, я зато ображатися не буду и признамся, же есть такого дуже на свѣтѣ, чого я розумѣти не можу. Але, коли дакотры люде не стараются думати о томъ чого не розумѣютъ, я надъ тѣмъ думамъ найбольше и старамся порозумѣти.

Примѣромъ я не розумѣю, чомъ есть ”безроботя“, котре теперь тисне народы на свѣтѣ, а тисне ужъ якъ давно не тисло и нашу богату Америку. Читамъ, што бесѣдуютъ фабриканты и экономисты, читамъ якъ они тото обясняютъ, а порозумѣти ихъ не можу. Каждый изъ нихъ старатся сложити на дакого вину, каждый старатся найти яку причину, але мене ничъ не преконуе. Мѣ здаеся, же то барзъ глупо, жебы робота и хлѣбъ зависимы были отъ Волъ Стриты и отъ ”стаку“ для цѣлой Америки, а и для цѣлого свѣта и людства.

Што то значитъ, же нѣтъ роботы. Што значитъ, же человѣкъ хоче робити, а ему не кажутъ робити, бо повѣдятъ, же роботы нѣтъ?

То значитъ, же человѣкъ ужъ свою роботу зробилъ коли бракло роботы и належится му отпочинокъ по той роботѣ. Але, хоцъ онъ роботу зробилъ, ци машына за него, свѣтъ не старатся, ци тотъ человѣкъ мае што ѣсти и въ чемъ ходити.

Але, штобы сме могли лѣпше порозумѣти, возме за примѣръ газду въ старомъ краю. Есть робота въ ярь, въ лѣтѣ, навозитъ дерева на зиму и посланя подъ статокъ и на зиму робота устае.

До недавна молотили цѣлами, то треба было два мѣсяцы молотити, але теперь ужъ маютъ млоцкарни досполу, то каждому за день, або два вымолотятъ, такъ што потомъ для газды ужъ лемъ отпочинокъ.

Зробилъ роботу, што малъ зробити за тотъ рокъ и мае вольный часъ, може собѣ почитати, або дашто для пріемности стругати, або погоститися зо сусѣдами и выробити планы на ярь. Съ газдомъ отдыхатъ и цѣла родина.

Всѣ маютъ што ѣсти, коли роботу зробили. И чѣмъ лѣпшій газда, то скорше и лѣпше тоту роботу зробитъ и больше мае часу для отдыха и забавы. И каждый членъ родины уживатъ плодовъ той лѣтной роботы.

Держава ничъ инше, лемъ таке газдовство, а граждане той державы, то одна родина. И коли въ державѣ нѣтъ роботы, значитъ вся робота уже зроблена и пришолъ часъ ”кермешу“, часъ отдыха.

И якъ въ родинѣ нѣтъ такого члена, штобы одогнали го отъ миски въ зимѣ коли робилъ втоды, коли была робота такъ и въ державѣ такого гражданина не мало бы быти жеби го отъ миски отганяли коли онъ робилъ, якъ была робота.

А оно на свѣтѣ не такъ. Коли есть робота то всѣ робиме, а коли робота зроблена, то моцнѣйши ѣдятъ, а слабшыхъ отъ миски отженутъ! Того я ніякъ порозумѣти не можу, же чомъ то такъ и коли мѣ кто докаже изъ нашихъ читателей, што то справедливо, коли мѣ кто выяснитъ, ци ведля библіи, ци ведля людского закона, же такъ муситъ быти же то воля Божа и людска справедливость, же то любовъ ближняго, же то Христовъ законъ, я буду тому барзъ вдячный, бо одно, чого я не розумѣю, ужъ отпаде и буду о одну клепку мудрѣйшій.

По моей филозофіи, хоцъ бы взяти по библіи изъ Старого Закона не такъ выходитъ. Возме отъ початку:

Коли Господь Богъ сотворилъ Адама, далъ му рай, въ котромъ не треба было робити, бо вшитко родилося само и то вшитко добре, солодке: Нашъ Прародичъ лежалъ собѣ горѣбрюшъ до сонечка и позералъ на пташки, слухалъ ихъ небесного щебетаня. Але коли согрѣшилъ, то якъ знаме, Богъ покаралъ го же го выгналъ изъ рая и повѣлъ му, же за покуту муситъ робити цѣле свое житя въ потѣ чела на хлѣбъ насущный. Значитъ, робота то кара, покута за грѣхъ!

Ми дожили до такого часу, же ужъ такъ тяжко робити не мусиме, якъ робилъ Адамъ въ тернякахъ и бодачу, бо черезъ свою роботу, практику и розумъ человѣкъ улекшилъ собѣ тяжку роботу машинами.

Робятъ машины на человѣка, а для человѣка што разъ роботы остае менше и такъ ся заказуе, же буде ищи менше и што разъ менше людей буде робити, бо што разъ больше и лѣпшихъ машинъ вынаходятъ. Коли согрѣшившій першій человѣкъ мусѣлъ робити тяжку, першу роботу на землѣ голими руками и для всякой роботы мусѣлъ обыйтися лемъ о своей силѣ, сегодня робитъ за человѣка величезна сила природы, котру онъ зналъ до роботы запрячи. Выходило бы, же мы вертаме назадъ до раю, бо роботы для человѣка што разъ менше.

Читаме въ газетахъ, што въ цѣломъ свѣтѣ безроботя, видиме и ту, въ Америкѣ, въ найбогатшой державѣ свѣта, што безроботя. Значитъ, ужъ тельо выроблено для ужитку человѣка, што му больше не треба. Маме запасы. Маме машины, котры доробляютъ, што ищи намъ треба, маме добры дороги, маме на каждыхъ 4 людей автомобиль, маме аеропланы, вшитко маме, што лемъ душа запрагне, тельо того маме, што газдове, тоты, што нашимъ газдовствомъ управляютъ, бесѣдуютъ, же намъ ничъ больше не треба, бо вшиткого ”пленты“ и коли наробити больше, то лемъ ся попсуе.

Weaver31
Лемкиня за полотнянымъ варстатомъ.

Выходило бы, намъ лемъ теперь отпочнути, выѣхати собѣ на свѣжій воздухъ, однымъ разъ, другимъ другій разъ, бо для всѣхъ нѣтъ роботы и такъ, а ту люде, вмѣсто веселитися, якъ тотъ библейскій господарь, што наклалъ полны стодолы, плачутъ и нарѣкаютъ, што бѣдуютъ, бо роботы нѣтъ и они не маютъ што ѣсти и што одѣти.

А бучеры, гроссеры и тоты што продаютъ одежу, плачутъ, же добро имъ гніе и псуеся, бо купця нѣтъ, бо нѣтъ роботы.

Назвійте мя глупимъ, але я такого газдовства не розумѣю. Кто тото розумѣе, най мѣ выяснитъ.


Ваньо Гунянка.



[BACK]